top of page

Використання мультимедійних засобів

 на  уроках історії це:

-пізнавальна діяльність за формулою

" від живого спостереження до абстрактного мислення,і від нього до практики"

-забезпечення науковості навчання

-історичний об"єкт стає зрозумілішим набуваючи форми наочності , забезпечуючи здобуття учнями сталих і глибоких знань

-активізація самостійної роботи учнів

-висока емоційна насиченість заходу

- розвиток пізнавальних інтересів та здібностей учнів.

   Методичні     прийоми     використання        візуальних  історичних  джерел на уроках історії

Алгоритм  роботи           з  візуальним  джерелом

Робота  з візуальними джерелами має бути спланована.  Для того, щоб робота була успішною, дайте відповіді на наступні запитання: 

 1 Яка мета завдання?

-зацікавити

-розвинути аналітичні навички

-розвивати критичне мислення

-реконструювати події

-визначити результати  події

-виховувати повагу до інших поглядів.

2     Який вид діяльності краще відповідає обраній             меті?                                                                            -оцінка джерел

   -класифікація

   -аналіз обгрунтованості та доцільності джерела

   -порівняння

   -моделювання,рольова гра

   -дискусія... 

3 Добір джерел:

-уникати тенденційності, по можливості       урізноманітнювати

-повинні мати певне "послання"

-якість,чіткість зображень.

4 Інформація про джерело

- авторство

-час виникнення

-первинність/вторинність

 

5 "Фонові" завдання 

які потрібні для роботи з джерелом:

- коротка попередня інформація 

- словники ,енциклопедії з закладками

-підручник.

 

6 Завдання

-уникати великої кількості джерел

-конкретність завдань та запитань

-мета дослідження джерела

-принцип "від простого до складного".

7Моделювання відповідей

- опрацювання з позиції учня

- врахування вікових особливостей

-врахування "фонових" знань. 

Алгоритм роботи з візуальним джерелом

 

         Опис

найдетальніша      константація             усього           зображеного

На цьому етапі необхідно вміти відрізняти факти від припущень , не допускати інтерпретації.

Головне завдання це фіксація лише тих моментів, що є реально зображеними.                                

Метою  є унеможливити формування у глядача    суб"єктивного сприйняття.

Особливо важливим є детальний розбір документу:        

  хто/що зображено, в якій композиції,                       зображене знаходиться в русі чи статично,              що на передньому плані, що на задньому,             що праворуч, що ліворуч, чому саме так.

Особливо детально треба дослідити зображення людей  

 ( кількість,вік, одяг,відношення один до одного,      в русі вони або статичні тощо).

Слід звернути увагу " на позицію спостерігача"        ( фотографа, художника), спробувати з"ясувати , чому обрано саме такий ракурс і наскільки він є вимушеним.

Інтерпретація

(припущення)

аналіз документу з власними

коментарями зображеного

На цьому етапі необхідно уміти аргументовано інтерпретувати побачене.

Прочитати "послання" його автора чи замовника              (тобто визначення, що вони хотіли сказати, яку думку донести , яке почуття викликати або сформувати  уявлення чи стереотипи).  

Допомогою при виробленні таких навичок може стати метод  ПРЕС.

В інтерпретації більшість спирається на стереотипи та досвід .

Інтерпретація містить елемент оцінювання побаченого.

Критерієм оцінки в цьому випадку є власний досвід , соціальний стан,історичні уявлення.

 Варто проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи,завдяки яким можна визначити ким є персонажі: історичні особи чи представники яких соціальних груп, партій,їх національну належність тощо.

Особливу увагу слід звернути на позицію автора:    намагався він бути неупередженим чи навпаки, зобразив персонажів саме в такому вигляді ,        наскільки усвідомленою є упередженість автора. 

  Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.

Слід звернути увагу на історичність ситуації,

на висвітлення її в інших джерелах                                    ( як текстових так і візуальних),

на історичний контекст                                         (залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).

Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію,явища,процеси. Треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела і загальні висновки зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації                                (весь комплекс джерел, історична карта , підручник, додаткова література).

 

 

      Авторство

з"ясування авторства

 та мотивів створення

  джерела

Цей етап передбачає з"ясування причин виникнення джерела,мети і мотивів його створення.

Важливо встановити чи є фотодокумент створеним у режимі "репортажної" зйомки чи це є постановочне фото,офіційний чи приватний знімок.

Варто з"ясувати де знаходилася кінокамера в момент зйомки,який ракурс взято, в який час зроблено.

Необхідно також висловити припущення стосовно професійності фотоджерела ,за ангажованість....

На цьому етапі необхідно уміти аргументовано інтерпретувати побачене.

Прочитати "послання" його автора чи замовника              (тобто визначення, що вони хотіли сказати, яку думку донести , яке почуття викликати або сформувати  уявлення чи стереотипи).  

Допомогою при виробленні таких навичок може стати метод  ПРЕС.

В інтерпретації більшість спирається на стереотипи та досвід .

Інтерпретація містить елемент оцінювання побаченого.

Критерієм оцінки в цьому випадку є власний досвід , соціальний стан,історичні уявлення.

 Варто проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи,завдяки яким можна визначити ким є персонажі: історичні особи чи представники яких соціальних груп, партій,їх національну належність тощо.

Особливу увагу слід звернути на позицію автора:    намагався він бути неупередженим чи навпаки, зобразив персонажів саме в такому вигляді ,        наскільки усвідомленою є упередженість автора. 

  Доцільно також проаналізувати підпис і    співвідношення підпису і зображення.

Слід звернути увагу на історичність ситуації,

на висвітлення її в інших джерелах                         ( як текстових так і візуальних),

на історичний контекст                                         (залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).

Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію,явища,процеси.

Треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела і загальні висновки зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації                      (весь комплекс джерел, історична карта , підручник, додаткова література).

 

 

Висновки або

історична

емпатія

В залежності від мети використання історичного візуального джерела результатом роботи з ним можуть стати висновки (щодо конкретного історичного джерела чи історичної проблеми, що вивчається). 

Враховуючи аналіз джерела виникає історична емпатія, тобто"реконструкція" почуттів  до конкретних людей , що зображені на документі та ставлень сучасників до зображеного.

bottom of page